Філософія релігії в Україні

Posts tagged ‘Українська Асоціація релігієзнавців’

Круглий стіл 4. Філософія релігії сьогодні: між секуляризаційними та постсекуляризаційними суспільними запитами

4 круглий стіл “Філософія релігії сьогодні: між секуляризаційними та постсекуляризаційними суспільними запитами” планується на 21 червня 2013 р.

Запрошуємо зацікавлених фахівців у галузі філософії релігії приєднатися до діалогу на тему, якій плануємо присвятити четвертий Круглий стіл із філософії релігії, що відбудеться 21 червня 2013 року у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Зважаючи на обсяг теми доцільним видається орієнтуватися на три проблемні групи:

1) сучасні трансформації предмету дослідження (релігії);

2) сучасні трансформації суспільного контексту функціонування релігії;

3) актуальні методології філософського осмислення релігії сьогодні.

Заявки до участі з інформцією про себе, темою короткого виступу та стислу анотацію для попереднього ознайомлення прохання надсилати до 30 травня 2013р. на електронну адресу координатора Горкуші О.В.:  slovosvit@ukr.net

Всі круглі столи із філософії релігії

Всі наукові події

За наслідками попередніх Круглих столів Надруковано

Advertisements

Філософія релігії в Україні: варіативність стратегій осмислення предмету

Image

64 число часопису-квартальника “Українське релігієзнавство” присвячене сучасним вітчизняним дослідженням у галузі філософії релігії, а саме темі «Філософія релігії в сучасній Україні: варіативність стратегій осмислення предмету». В ньому щонайперше знаходимо статті, спеціально підготовлені учасниками трьох Круглих столів із філософії релігії, що відбулися протягом 2010-2012 років у Києві та зібрали до діалогу на предметно-методологічні теми цілу низку цікавих та самобутніх науковців.

Без перебільшення можна сказати, що надзвичайним досягненням вітчизняної філософії релігії є присутність  на наших Круглих столах представників різноманітних світоглядних позицій, шкіл, методологічних напрямків. Філософія – спільна територія, місце, де зустрічаються спраглі вкорінення у суті буття, гідні причетності до самої його істини. Філософія релігії в контекстуальному аспекті постає місцем зустрічі причетних до пошуку глибинних спонук духовного натхнення життя людського у його прагненні понадлюдської, понадприродної висоти вимірах. Вірогідно, що людина прагматично-приземлена та метафізично недалека не збагне жодної користі чи практичного сенсу від подібних дискусій на теми, зовсім не дотичні до емпіричної конкретики чи економічних, технологічних, програмоконструюючих потреб певного суспільства або ж ідеологічного попиту відповідних суспільних груп. Як не збагне вона і того, як можливе конструктивне спілкування між настільки різнозорими та різнозосередженими, різномовними та різнозацікавленими співбесідниками. Та ми б заперечили: не хлібом єдиним, але Людиною, її духом, душею, її натхненням та майбуттям не варто ніколи нехтувати. Бо ж мине і ця доба, і сучасна економічна, політична, суспільна криза, зміняться навчальні програми й вектор гуманітарної політики, а людина з її незмінним попитом на таїну та запитом на одвічний сенс спрагло вдивлятиметься в очі позачасової істини та тулитиметься до понаддійснісних очевидностей. (більше…)

Яроцький П.Л. Теологічні інновації в контексті спроби мінімізації дуалізму віри і розуму.

 

Яроцький Петро Лаврентійович

 д.філос.н., професор, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, м.Київ 

Теологічні інновації в контексті спроби мінімізації дуалізму віри і розуму

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Сучасна геополітика, глобалізація, секуляризація, постмодернізм створюють для Церкви і традиційної релігійної віри нові виклики. Нинішній понтифік Бенедикг XVI окреслив їх у своїй доповіді під час традиційної щорічної підсумкової зустрічі з кардиналами, єпископами і співробітниками Римської курії[1]. Характеризуючи світоглядну і моральну ситуацію у сучасній Європі, понтифік у центр своєї рефлексії поставив проблему Бога. Церква, як вважає папа, повинна говорити про багато речей, пов´язаних з буттям людини, про свою структуру, організацію церковного життя. Але єдиною актуальною темою сучасної Церкви є Бог. „Великою проблемою Заходу є забуття про Бога, і це забуття поширюється щораз більше”, – з сумом констатує Бенедикт XVI. – У деяких регіонах Європи, насамперед в Німеччині більшість жителів неохрещені. Вони вважають, що християнство і Бог – це речі, які належать до минулої епохи”[2]. Подорожуючи Баварією, Бенедикт XVI був вражений атмосферою забутгя Бога і секулярною налаштованістю суспільного і приватного життя своїх земляків. (більше…)

Круглий стіл 3. Сучасні підходи у філософії релігії

Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України
Українська асоціація релігієзнавців
Кафедра філософії Прикарпатського Національного університету ім.В.Стефаника

Третій Круглий стіл із філософії релігії.

24 квітня 2012 р.

Змістовний переказ

Сучасні підходи у філософії релігії як стратегії осмислення предмету чи способи розкриття інтерпретативного потенціалу міркувань про нього. (більше…)

Титаренко В.В. Практика дискурс-аналізу в релігійних концепціях майбутнього.

 Титаренко Віта Володимирівна

к.філос.н., доцент; докторант Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, м.Київ

Практика дискурс-аналізу в релігійних концепціях майбутнього

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Необхідність розгляду релігійних концепцій та екскурс в історію започаткування прогностичних вчень пов’язаний з тим, що деякі помилки в теорії та практиці прогнозування становлять собою рецидиви підходів, які характерні для минулих рефлексій.

Відповідно, слід ґрунтовно ознайомитися з досвідом минулих часів. Однак, сама історія розвитку уявлень про майбутнє, включаючи передісторію й історію розвитку концепцій майбутнього, а також історія розвитку теорії і практики власне прогнозування – це настільки об’ємна тема, що у своєму дослідженні ми обмежимося вузловими моментами, які, на нашу думку, мають вагоме значення, або не були досліджені раніше у такому ракурсі. (більше…)

Гаврилюк Т.В. Гносеологічні можливості основних методологічних підходів до вивчення релігій.

Гаврилюк Тетяна Вікторівна

к.філос.н., доцент, докторант філософського факультету КНУ імені Т. Шевченка, м.Київ 

Гносеологічні можливості основних методологічних підходів до вивчення релігій.

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Досягнення істинного знання про об’єкт дослідження можливе лише за умови використання наукових методів. Однак, варто зауважити, що вибір основоположного методу дослідження безпосередньо впливає на інтерпретацію та опис досліджуваного об’єкту. В результаті використання різних методів ми отримуємо, відповідно, знання про різні аспекти досліджуваного феномену. Тому проблема методу – це проблема можливості діапазону інтерпретацій тієї чи іншої властивості об’єкту. (більше…)

Бабій М.Ю. Функціональність релігії в площині предметного поля філософського релігієзнавства.

Бабій Михайло Юхимович

к.філос.н., провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії  ім. Г.С. Сковороди НАН України

 Функціональність релігії в площині предметного поля філософського релігієзнавства: методологічні підходи та сутність

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

 

Відомо, що філософія релігії експлікується як самостійне дисциплінарне утворення, яке нерозривно пов’язане з релігієзнавчим контекстом. Вона постає як сукупність філософських понять, методологічних принципів, концепцій, які дають можливість розкрити, осмислити парадигмальні координати об’єкта філософського релігієзнавства – релігії, в різноманітті її виявів: «як світогляду – системи релігійних поглядів на світ у цілому, на місце в ньому людини як певної сукупності ідеалів, переконань, релігійно обумовленої мотивації», її способу буття; як ідеології, світовідчуття, як віри. Тобто філософія релігії постає як спеціалізована сфера філософських досліджень, які уможливлюють осмислення феномена релігії, його джерел, філософських основ релігії, її сутності, а також її функціональності, місця й ролі в духовному житті віруючої особистості, у зв’язку з сенсом буття останньої, пошуком істини, моральної правди.

У цьому зв’язку варто нагадати що релігія – це не просто сукупність догм і моральних приписів й обрядів. Це універсальна, своєрідна «наука життя», яка постає певним чином як «особливий життєвий досвід зі своїми цінностями, уявленнями, надіями, приписами, установками»,  що знаходять своє вираження в цілісному світовідчутті, і яка постає реальністю повсякденного буття віруючої особистості. (більше…)

Хмаринка позначок