Філософія релігії в Україні

Posts tagged ‘наукові доповіді’

Капранов С.В. Філософія релігії Нісіди Кітаро і сучасність

Капранов Сергій Віталійович

к. філос. н., ст. науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ, м. Київ

 Філософія релігії Нісіди Кітаро і сучасність

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.    (більше…)

Advertisements

Остащук І.Б. Мова релігії vs релігійна мова: методологічний дискурс філософії релігії

Остащук Іван Богданович

к. філологічних н, доцент, докторант кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м.Київ

Мова релігії vs релігійна мова: методологічний дискурс філософії релігії

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.  (більше…)

Яроцький П.Л. Теологічні інновації в контексті спроби мінімізації дуалізму віри і розуму.

 

Яроцький Петро Лаврентійович

 д.філос.н., професор, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, м.Київ 

Теологічні інновації в контексті спроби мінімізації дуалізму віри і розуму

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Сучасна геополітика, глобалізація, секуляризація, постмодернізм створюють для Церкви і традиційної релігійної віри нові виклики. Нинішній понтифік Бенедикг XVI окреслив їх у своїй доповіді під час традиційної щорічної підсумкової зустрічі з кардиналами, єпископами і співробітниками Римської курії[1]. Характеризуючи світоглядну і моральну ситуацію у сучасній Європі, понтифік у центр своєї рефлексії поставив проблему Бога. Церква, як вважає папа, повинна говорити про багато речей, пов´язаних з буттям людини, про свою структуру, організацію церковного життя. Але єдиною актуальною темою сучасної Церкви є Бог. „Великою проблемою Заходу є забуття про Бога, і це забуття поширюється щораз більше”, – з сумом констатує Бенедикт XVI. – У деяких регіонах Європи, насамперед в Німеччині більшість жителів неохрещені. Вони вважають, що християнство і Бог – це речі, які належать до минулої епохи”[2]. Подорожуючи Баварією, Бенедикт XVI був вражений атмосферою забутгя Бога і секулярною налаштованістю суспільного і приватного життя своїх земляків. (більше…)

Круглий стіл 3. Сучасні підходи у філософії релігії

Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України
Українська асоціація релігієзнавців
Кафедра філософії Прикарпатського Національного університету ім.В.Стефаника

Третій Круглий стіл із філософії релігії.

24 квітня 2012 р.

Змістовний переказ

Сучасні підходи у філософії релігії як стратегії осмислення предмету чи способи розкриття інтерпретативного потенціалу міркувань про нього. (більше…)

Титаренко В.В. Практика дискурс-аналізу в релігійних концепціях майбутнього.

 Титаренко Віта Володимирівна

к.філос.н., доцент; докторант Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, м.Київ

Практика дискурс-аналізу в релігійних концепціях майбутнього

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Необхідність розгляду релігійних концепцій та екскурс в історію започаткування прогностичних вчень пов’язаний з тим, що деякі помилки в теорії та практиці прогнозування становлять собою рецидиви підходів, які характерні для минулих рефлексій.

Відповідно, слід ґрунтовно ознайомитися з досвідом минулих часів. Однак, сама історія розвитку уявлень про майбутнє, включаючи передісторію й історію розвитку концепцій майбутнього, а також історія розвитку теорії і практики власне прогнозування – це настільки об’ємна тема, що у своєму дослідженні ми обмежимося вузловими моментами, які, на нашу думку, мають вагоме значення, або не були досліджені раніше у такому ракурсі. (більше…)

Волошин В.В. Епістемологічна складова філософії релігії.

 Волошин Володимир Вікторович

к. філос. н., доцент; докторант кафедри філософії Донецького національногоуніверситету, м. Донецьк

Епістемологічна складова філософії релігії

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Знання і знання про знання – не тільки актуальна, а й вічна філософська тема. Релігієзнавство, коли йдеться про когнітивну та пізна­вальну складові, відчуває ті самі проблеми й виклики, що й інші «науки про дух». Епістемологічна матриця соціально-гуманітарних дисциплін остаточно не склалася, незважаючи на тиск логіцизму та верифікаціонізму Віденського гуртка, вплив «лінгвістичного повороту» й постпо­зитивістських «революцій», виклики постмодернізму. Соціально-гумані­тарне знання (й пізнання) характеризується швидкістю змін, фено­менальною одиничністю й унікальністю, релятивністю, суб’єктивізмом, емпіричною невідтворюваністю, проблематичністю застосування штучних мов, неінструментальністю дослідження тощо. До того ж конкуруючі теорії не­рідко є непорівнюваними, не існує стабільних правил вибору між дослідницькими програмами та методологічними парадигмами. (більше…)

Гаврилюк Т.В. Гносеологічні можливості основних методологічних підходів до вивчення релігій.

Гаврилюк Тетяна Вікторівна

к.філос.н., доцент, докторант філософського факультету КНУ імені Т. Шевченка, м.Київ 

Гносеологічні можливості основних методологічних підходів до вивчення релігій.

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Досягнення істинного знання про об’єкт дослідження можливе лише за умови використання наукових методів. Однак, варто зауважити, що вибір основоположного методу дослідження безпосередньо впливає на інтерпретацію та опис досліджуваного об’єкту. В результаті використання різних методів ми отримуємо, відповідно, знання про різні аспекти досліджуваного феномену. Тому проблема методу – це проблема можливості діапазону інтерпретацій тієї чи іншої властивості об’єкту. (більше…)

Хмаринка позначок