Філософія релігії в Україні

Дискусія після доповіді Сарапіна Олександра Васильовича (к.філос.н., доц.) під час Третього Круглого столу із філософії релігії (Київ, 24.04.2012) Read the rest of this entry »

Advertisements

Добко Тарас Дмитрович

 д-р філософії (Ph.D.), к.філос.н., доцент кафедри філософії, перший проректор Українського Католицького Університету, м.Львів

«Бог феноменологів», як відповідь на дилему «Бога Авраама, Ісаака і Якова» чи «Бога філософів та вчених»

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

«Рік від Різдва Христового 1654. Понеділок, 23 листопада, день св. Климента, папи і мученика… Годині о десятій з половиною,  до пів на першу ночі. Вогонь. «Бог Авраама, Ісака і Якова», а не філософів та вчених. Упевненість, упевненість. Почуття. Радість. Мир. Бог Ісуса Христа… Забути світ і все, окрім Бога. Його можна досягти шляхами, лише вказаними Євангелієм. Велич душі людської… Радість, радість, радість, сльози радості».

Меморіал Блеза Паскаля

Анотація

У доповіді розкриваються основні засади феноменологічного методу дослідження релігії. Розглянуто особливості релігійного досвіду та способів інтенціонування релігійних об’єктів. Проводиться порівняння між програмними завданнями філософії релігії та природної теології. На прикладі феноменологічного аналізу християнського досвіду таїнства робиться спроба зняти напруження між життям віри та запитами розуму при зустрічі з релігійним феноменом.

Ключові слова: релігія, метафізика, природна теологія, феноменологія, філософія релігії, пізнання, Бог, трансцендентний, об’явлення, таїнство. Read the rest of this entry »

Остащук Іван Богданович

к. філологічних н, доцент, докторант кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м.Київ

Мова релігії vs релігійна мова: методологічний дискурс філософії релігії

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.  Read the rest of this entry »

 

Яроцький Петро Лаврентійович

 д.філос.н., професор, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, м.Київ 

Теологічні інновації в контексті спроби мінімізації дуалізму віри і розуму

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Сучасна геополітика, глобалізація, секуляризація, постмодернізм створюють для Церкви і традиційної релігійної віри нові виклики. Нинішній понтифік Бенедикг XVI окреслив їх у своїй доповіді під час традиційної щорічної підсумкової зустрічі з кардиналами, єпископами і співробітниками Римської курії[1]. Характеризуючи світоглядну і моральну ситуацію у сучасній Європі, понтифік у центр своєї рефлексії поставив проблему Бога. Церква, як вважає папа, повинна говорити про багато речей, пов´язаних з буттям людини, про свою структуру, організацію церковного життя. Але єдиною актуальною темою сучасної Церкви є Бог. „Великою проблемою Заходу є забуття про Бога, і це забуття поширюється щораз більше”, – з сумом констатує Бенедикт XVI. – У деяких регіонах Європи, насамперед в Німеччині більшість жителів неохрещені. Вони вважають, що християнство і Бог – це речі, які належать до минулої епохи”[2]. Подорожуючи Баварією, Бенедикт XVI був вражений атмосферою забутгя Бога і секулярною налаштованістю суспільного і приватного життя своїх земляків. Read the rest of this entry »

Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України
Українська асоціація релігієзнавців
Кафедра філософії Прикарпатського Національного університету ім.В.Стефаника

Третій Круглий стіл із філософії релігії.

24 квітня 2012 р.

Змістовний переказ

Сучасні підходи у філософії релігії як стратегії осмислення предмету чи способи розкриття інтерпретативного потенціалу міркувань про нього. Read the rest of this entry »

 Титаренко Віта Володимирівна

к.філос.н., доцент; докторант Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, м.Київ

Практика дискурс-аналізу в релігійних концепціях майбутнього

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Необхідність розгляду релігійних концепцій та екскурс в історію започаткування прогностичних вчень пов’язаний з тим, що деякі помилки в теорії та практиці прогнозування становлять собою рецидиви підходів, які характерні для минулих рефлексій.

Відповідно, слід ґрунтовно ознайомитися з досвідом минулих часів. Однак, сама історія розвитку уявлень про майбутнє, включаючи передісторію й історію розвитку концепцій майбутнього, а також історія розвитку теорії і практики власне прогнозування – це настільки об’ємна тема, що у своєму дослідженні ми обмежимося вузловими моментами, які, на нашу думку, мають вагоме значення, або не були досліджені раніше у такому ракурсі. Read the rest of this entry »

 Волошин Володимир Вікторович

к. філос. н., доцент; докторант кафедри філософії Донецького національногоуніверситету, м. Донецьк

Епістемологічна складова філософії релігії

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Знання і знання про знання – не тільки актуальна, а й вічна філософська тема. Релігієзнавство, коли йдеться про когнітивну та пізна­вальну складові, відчуває ті самі проблеми й виклики, що й інші «науки про дух». Епістемологічна матриця соціально-гуманітарних дисциплін остаточно не склалася, незважаючи на тиск логіцизму та верифікаціонізму Віденського гуртка, вплив «лінгвістичного повороту» й постпо­зитивістських «революцій», виклики постмодернізму. Соціально-гумані­тарне знання (й пізнання) характеризується швидкістю змін, фено­менальною одиничністю й унікальністю, релятивністю, суб’єктивізмом, емпіричною невідтворюваністю, проблематичністю застосування штучних мов, неінструментальністю дослідження тощо. До того ж конкуруючі теорії не­рідко є непорівнюваними, не існує стабільних правил вибору між дослідницькими програмами та методологічними парадигмами. Read the rest of this entry »

Хмаринка позначок