Філософія релігії в Україні

Дискусія після доповіді Кузнєцова Володимира Івановича (д.філос.н., проф.) під час Третього Круглого столу із філософії релігії (Київ, 24.04.2012)

Волошин В.В.:  Скажіть будь-ласка, чи є підстави порівнювати за якимись параметрами наукове знання та релігійне знання, чи взагалі релігійне знання неможливо назвати знанням.

Кузнєцов В.І.:  Ось Ви правильно звернули увагу, що я казав не про теологічне знання, а про теологічні доктрини. На мою думку, казати про знання можливо тоді, коли у нас є підстави стверджувати, що існує в тому чи іншому сенсі відповідна предметна галузь. Доктрина – це, так би мовити, потенційне знання стосовно предметної галузі, про існування якої в нас немає переконливих наукових доказів. Тобто ця предметна галузь в принципі може існувати, але у нас немає наукових засад підтвердити це існування. Теологи намагаються побудувати теологічні доктрини на зразок (мабуть, несвідомо) систем наукового знання. Та будь-яке отримане в межах та засобами такої доктрини твердження про її предметну галузь має бути підтверджене емпіричним досвідом. Цей досвід повинен бути, принаймні, інтерсуб’єктивним та повторюваним. Якщо ж ми звернемося до теологічних доктрин, яких є доволі багато, то тут замість цього досвіду здебільшого маємо посилання на внутрішнє особисте переконання, на персональний внутрішній досвід, що було характерно для середньовічної науки. Ця так звана інтроспекція – інтелектуальне осяяння. Та як переконати Вас, якщо ваше осяяння інше? Тобто хоча з формального боку теологічні доктрини дуже схожі на системи наукового знання, але їм не вистачає емпіричного обґрунтування. Зауважу, що навіть емпіричне обґрунтування системи наукового знання має сенс лише в межах його застосування, тобто не є абсолютним. В той же час кожна теологічна доктрина висуває претензії отримання абсолютного та завершеного знання про надприродну істоту.

Волошин В.В.:  Тобто все залежить від того, що ми вважаємо знанням і які його атрибути охоплюються цим поняттям? В розумінні вченого свої атрибутивні характеристики є суттєвими для знання, і в розумінні богослова – зовсім інші.

Кузнєцов В.І.: Так, саме так. Інша справа, що вони намагаються “онаучнити” теологічне “знання”.

Добко Т.Д.:  У мене дуже багато запитань. Ось декілька: На якому досвіді філософія науки будується і використовує які повторювані результати для доведення своїх тверджень?  Основне запитання: чи ж можливо тоді взагалі говорити про філософію релігії? Якщо теологія це є концептуальне оформлення певних психологічних явищ в житті людини, які є емпіричними, то максимум, що є можливим, то певно психологія релігії.

Кузнєцов В.І.: Щодо першого запитання: на який досвід спирається філософія науки? Філософія науки спирається на те, що наукове знання існує у вигляді багатьох систем наукового знання і філософія науки, як я її розумію, спирається на досвід дослідження окремих систем наукового знання і порівняння отриманих результатів між собою. До речі, структурно-номінативна реконструкція систем наукового знання, про яку я казав, починалась із того, що спочатку вона була застосована до аналізу фізичного знання, потім виявилось, що її можна застосовувати для систем фізичного знання, потім з’явились дослідження, які стверджують, що можна казати про певну універсальну, мов би, генетичну структуру будь-яких систем наукового знання. Це було підтверджено при дослідженні знання в галузі педагогіки, економіки, соціології. Тобто, емпірична база є.

Тепер стосовно можливості порівняння філософії науки та філософії релігії. Я визнаю, що, якщо вважати, що одним з головних предметів дослідження філософії науки є дослідження окремих систем наукового знання, то може бути, що аналогічним предметом філософії релігії є дослідження окремих теологічних доктрин. Давайте будемо порівнювати, аналізувати їх (католицьку, православну і т.д.) . Намагаємося виокремлювати ті їх конструктивні елементи, які є типовими. Це – суто емпірична праця. І саме звідси ми можемо прийти до певних наукових висновків. Я прийшов до таких висновків стосовно філософії науки. Але люди, які зацікавляться, можуть прийти до подібних висновків і стосовно дослідження теологічних доктрин. Чи існує щось спільне, що притаманне всім теологічним доктринам на рівні їх побудови, на рівні їх організації, на рівні їх полісистемної будови та ін..  Ця праця , я вважаю,  є суто науковою, емпіричною.

Бабій М.Ю.: Ось ви вдруге обмежили предметне поле філософії релігії питаннями теологічними. Та ж чи тільки філософія релігії має займатися вивченням теологічних доктрин, чи ж вона все таки має предметне поле набагато ширше.

Кузнєцов В.І.: Я повністю погоджуюсь із цим, але головне для філософії науки, (що споріднює її із філософією релігії) – це така реконструкції систем наукового знання, яка дає змогу визначити, яким повинна бути організація науки, щоб сприяти виробленню наукового знання, яким і оцінюється наука. Тож дослідження теологічних доктрин для філософії релігії, на мою думку, є тим ключовим питанням, від відповіді на яке залежатимуть наступні міркування у філософії релігії.

Филипович Л.О.: Дуже практичне запитання. Ми дуже раді, що почули методолога, філософа науки, бо це є дуже добре, коли в середовищі професійних релігієзнавців висловлюються нові підходи і думки, адже це і нас спонукає чіткіше визначитися із цілим рядом термінів, понять, переглянути власний методологічний підхід. Тож дуже конкретне запитання: виходячи з Вашої позиці, в теології немає зовсім ніяких шансів отримати статус серед наукових дисциплін.  І те, що її вписали в перелік дисциплін, з яких проводиться підготовка спеціалістів у державних ВНЗ є своєрідною (бо ж це не система наукового знання) помилкою. А Ви взагалі бачите хоч якісь перспективи до того, щоб теологія із такої ефемерної, з Вашої точки зору, псевдонаукової системи, яка в основі не має нічого крім індивідуального досвіду, чи вона може претендувати на статус науковий? Так у нас таки будуть здійснюватися захисти дисертацій та підготовка спеціалістів із теології?

Кузнєцов В.І.: Я так кардинально не казав. Будуть здійснюватися…

Филипович Л.О.: Тоді як це збігається із Вашими висновками?

Кузнєцов В.І.: Це суто політичне рішення. Такі рішення приймала не наукова спільнота. З боку науковців були звернення до держави з протестом із цього приводу. Я виклав свою особисту точку зору. Через відсутність науково-фіксованого об’єкту і з того, що я знаю про наукове знання, вважати таким (теологічні) системи (“знанням” про надприродну істоту) – це значне перебільшення. А тих аргументів, які б мене переконали в протилежному, я поки-що не почув.

А щодо того, що ж таке філософія, то, звичайно, є люди, які мені постійно дорікають: Володимире Івановичу, ви намагаєтесь перетворювати філософію на суто науку (онаучнити). Коли ж я питаю, що таке, з вашої точки зору, є філософія? – мені відповідають: філософія-це щось посередині між наукою та релігією. З моєю позицією можна сперечатися, але сперечатися доведеться аргументовано. Я визнаю, що є дилетантом в галузі теологічних доктрин, але те, що я там побачив – має ті ж структурні елементи, та головного немає – неможливо підтвердити істинність їхніх тверджень про відповідну предметну галузь.

Бучма О.В.: висловив припущення, що,  за умови, “якщо якось з часом буде така можливість штучно, експериментально відтворити те, що ми зараз називаємо або включаємо до релігійного феномену, а потім його дослідити, то можливо тоді можна буде говорити про включення до системи наукових знань того, що є теологією”.

Кузнєцов В.І.: знову наголосив, що багатоманіття можливого в цьому світі є надзвичайним, а  він не торкався тих сторін релігійного феномену, які не є теологічними доктринами.

***

Авторство висловлених тут суджень та ідей повністю належить вказаним авторам висловлювань. Дискусія відбулась  на Третьому Круглому столі із філософії релігії “Сучасні підходи у філософії релігії як стратегії осмислення предмету чи способи розкриття інтерпретативного потенціалу міркувань про нього, що відбувся 24 квітня 2012 року у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Аудіозапис зберігається. За умови використання тексту, суджень та ідей, слід вказувати авторство та робити посилання на нашу сторінку.

Всі круглі столи із філософії релігії

Всі наукові події

Наші публікації за науковими подіями

Учасники

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Хмаринка позначок

%d блогерам подобається це: