Філософія релігії в Україні

Стеценко В.І.

(к.філос.н., доцент кафедри теорії та історії культури ЛНУ ім.Івана Франка, м.Львів)

Колесник І.М.

(к.філос.н., асистент кафедри теорії та історії культури ЛНУ ім.Івана Франка, м.Львів)

Актуальні підходи для філософсько-релігієзнавчого осмислення Буддизму

Анотація виступу на 3-тьому Круглому столі із філософії релігії.

Авторське право на текст анотації, висловлені тут думки та ідеї повністю належить Стеценко В.І., Колесник І.М..  При використанні необхідно посилатися на нашу сторінку із обов,язковою вказівкою  автора. 

Традиційна для західної гуманітаристики диференціація складових пізнання предмету того чи іншого дослідження покликана спростити і раціоналізувати етапи отримання інформації про різні аспекти цього предмету. Релігієзнавча галузь не є винятком. Зокрема коли йдеться про дослідження релігійного життя людини, феноменології її свідомості, яка співпереживає та ідентифікує себе із певною громадою або долучається до загально-культурного життя.

Стосовно досліджень буддизму як світової релігії в Україні, а тут вона відноситься до нетрадиційних, то класична релігієзнавча методологія, яку застосовують вітчизняні дослідники, намагається розкрити одразу кілька її вимірів: соціо-культурний, історико-релігійний, психопрактичний тощо. Тобто, тут ми спостерігаємо звичний процес адаптації різних аспектів буддійської традиції до умов західного (українського) суспільства, її схематизацію та структурування як предмету дослідження.

Але поруч із багатим комплексом сучасних досліджень буддизму, існує актуальна проблема пізнання релігійної “внутрішньої” семіотики, феноменології свідомості послідовника буддизму, яка трансформується внаслідок практики буддійського вчення. Цей внутрішній світ буддиста, на наш погляд, пізнати неможливо, залишаючись на засадах класичної західної методології. В даному контексті, приміром, справедливим виглядає твердження Д. Судзукі стосовно неможливості історико-філософського дослідження буддизму дзен у тому його вимірі, який не реалізується у зовнішніх феноменах культури.

У зв’язку з останнім варто нагадати, що існує кілька сфер, де можна спостерігати як західна культура інтегрує різні складові буддійської традиції:

1) насамперед, це масова культура, де буддизм впливає на мистецтво, музику, філософію, літературу;

2) теоретичне природознавство – особливо фізика та астрофізика;

3) психологія релігії, де активно проводяться дослідження характер впливу різноманітних психопрактик на свідомість людини.

Розглянемо більш детально кожну із цих сфер. У масовій культурі на хвилі молодіжних революцій 60-70-х рр. ХХ ст. буддизм зайняв доволі сильні позиції в США та в Західній Європі. Одну із перших вдалих спроб прогнозу подальшої долі цієї релігії зробив У. Еко у праці “Дзен та Захід” [3]. Окрім позитивного впливу на різні галузі масової культури, буддизм спричинив розвиток цілої комерційної індустрії із продажу атрибутів цієї традиції, що також є показовим і цікавим для гуманітаристики.

У природничій науці філософія буддизму часто використовується як основа для синкретичних концепцій [1]. Зокрема, результатом взаємодії буддизму та сучасного природознавства є з’ясування того факту, що, незалежно від регіональних відмінностей, пошуки людиною знання про себе і світ має спільну інтенцію. У західному природознавстві та буддійській філософії існує ряд положень і концепцій, які виглядають однаковими, хоч виражені в різний спосіб – Захід раціонально мислить, а Схід інтуїтивно осягає. Водночас, поруч із позитивними сторонами цього діалогу, має всі шанси виникнути проблема некритичного, оціночного ставлення до буддійського спадку, коли раптом з’ясується факт його “ненауковості”. Філософія буддизму не може бути панацеєю для сучасної природничої науки, доки наукове середовище не визнає спірності користі від зловживання природними ресурсами, не переосмислить свою беззастережну довіру до експериментів із генною структурою, атомною енергетикою тощо.

Психологія релігії також демонструє несподівані результати. Завдяки дослідженням психопрактики різних напрямів, течій та шкіл буддизму доступним стає матеріал, на основі якого аналізуються внутрішні структури релігії, феноменологія релігійної свідомості, яка трансформується у процесі духовної практики. Також цікавими є новітні психологічні методики, що ґрунтуються на буддійських йогічних техніках; теорії, які намагаються поєднати західні та східні ідеї в психології [2].

Відтак, у сучасному релігійному і культурному просторі України, який формується внаслідок взаємодії різних традицій, важливо пам’ятати про необхідність включення в процес дослідження буддизму різноманітних сфер людської діяльності. Буддизм як релігія є водночас культурним, релігійним, етичним, психопрактичним феноменом і ці його прояви можливо і слід осмислювати в релігієзнавчому ключі.

Поряд із цим існує сфера, в якій для дослідження буддизму досі існує нагальна потреба у новій методології – це сфера релігійної семіотики, “внутрішній” світ буддійської свідомості (свідомість буддиста), яка змінюється і процеси зміни можна простежити лише зайнявши позицію цієї свідомості. Йдеться про певний тип герменевтики, який наразі недоступний для західної науки, що ґрунтується на схемах та структурах, породжених відмінним релігійним середовищем, відмінною від буддійської релігійною свідомістю.

Традиційно буддизм сприймається як щось цілісне, однорідне, але це конструкт. Тому, швидш за все, релігієзнавчі проблеми дослідження буддизму потребують свого переосмислення з врахуванням того, що в процесі адаптації вчення Будди на Заході сформувався “місцевий” вид буддизму і доки основна увага дослідників була звернена на Схід географічний, Схід духовний вже став органічною складовою європейського культурного простору. Те, що раніше формувалося як загальний образ, повинно адаптуватися до конкретної дійсності, а не стосуватися лише віддаленого екзотичного релігійного простору.

Список літератури

  1. Капра Ф. Дао физики / Ф. Капра ; [пер. с англ. Трилис В.]. – М. : Издательство “София”, 2008. – 416 с.
  2. Фео Дж. ди. Дзен-психоанализ / Фео Дж. ди. ; [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.psy-analitik.ru/
  3. Эко У. Открытое произведение: Форма и неопределенность в современной поэтике / У. Эко ; [пер. с ит. А. Шурбелева]. – СПб. : Академический проект, 2004. – 384 с.
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Хмаринка позначок

%d блогерам подобається це: