Філософія релігії в Україні

Бабій Михайло Юхимович

к.філос.н., провідний науковий співробітник  Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України

Функціональність релігії в площині предметного поля філософського релігієзнавства: методологічні підходи та сутність.

Анотація виступу на 3-тьому Круглому столі із філософії релігії.

Авторське право на текст анотації, висловлені тут думки та ідеї повністю належить Бабію М.Ю..  При використанні необхідно посилатися на нашу сторінку із обов,язковою вказівкою  автора.

Відомо, що філософія релігії розглядається як самостійне дисциплінарне утворення, яке тісно пов’язане з релігієзнавчим контекстом. Вона постає як сукупність філософських понять, принципів, концепцій, які дають можливість розкрити, осмислити парадигмальні координати об’єкта філософського релігієзнавства – релігії, в різноманітті її виявів: як світогляду – системи релігійних поглядів на світ в цілому, на місце в цьому світі людини, “як певної сукупності ідеалів, переконань, релігійно обумовленої мотивації”,  її способу буття; як ідеології, світовідчуття, як віри. Тобто філософія релігії постає як спеціалізована сфера філософських досліджень, які уможливлюють осмислення феномена релігії, його джерел, філософських основ релігії, її сутності, а також її функціональності, місця та ролі в духовному житті віруючої особистості зі сенсом буття останньої, пошуком істини, моральної правди.

Отже, проблемний ряд у площині філософського осмислення релігії в різних її смислових іпостасях є надзвичайно великим.

І в цьому аспекті важливим компонентом ( в системному вимірі) в філософському дослідженні є функціонування, функціональність, функції релігії, її детермінантності в житті особистості, суспільства. Релігія постає об’єктивним фактором, який здійснює у функціональному відношенні вплив на різні сфери суспільства, його інститути, на мотиваційну сферу віруючої людини, її поведінку, інтереси та ціннісні орієнтації.

Зауважимо, що дослідження (у філософському вимірі) проблем функціонального вияву релігії, матриці оприсутнення останньої в бутті суспільства, віруючої особистості та релігійних спільнот є надзвичайно актуальним як у теоретичній, так і практичній площині. Саме в цій іпостасі філософського дискурсу функціональність релігії є екстраординарною. Вона постає не як щось зовнішнє, привнесене кимось або чимось, а як внутрішньо іманентна здатність релігії задовольняти певні (нерідко специфічні) по треби людини, соціуму та окремих сфер останнього. Йдеться про життєво важливі практичні потреби.

Філософська експлікація феномену функціональності релігії а також наслідків її впливу на людину, окремі сфери соціуму уможливлює відповідь на питання: “Що дає релігія суспільству і людським особистостям?”.  Філософія релігії уможливлює об’єктивно обґрунтовану відповідь на це питання користуючись своїм методологічним інструментарієм.

В понятійному аспекті (філософський зріз) функціональність релігії можна розглядати як певну якісну визначеність, що характеризує і іманентні цьому феномену  здатність і можливості (внутрішні й інституційні)  задовольняти специфічні духовні, життєві потреби людини, соціуму, релігійних спільнот, які реалізуються через систему функцій.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Хмаринка позначок

%d блогерам подобається це: