Філософія релігії в Україні

Д.філос.н., професор, Провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Шевченко Віталій Володимирович. Лише в плані ремарки.

Ми якось по різному окреслюємо цей складний феномен, під різною оптикою бачимо один й той самий предмет, із відмінних підходів.

Мені здається, що коли ми говоримо про філософію релігії як про розумове знання, то тут ми маємо сказати про розум.

На що ж здатний розум? А він обмежений на своїх здатностях. То що ж вивчає філософія релігії, якщо це розумове знання, базоване на розумі та інтелекті? Бо ж розум не може того побачити, що бачить, осягає, прозирає віруюча людина набуваючи карбів Духу Святого. Якщо ж розум не може того побачити, на що здатна віра, що може побачити віруюча людина, то на що ж здатне насправді лише розумове знання? Тому ми, коли ми говоримо про містичне, про божественне, про трансцендентне, то маємо зізнатися: або ж філософія релігії не вивчає ці сфери, або ж вона може неадекватно, в недостатній спосіб вивчати той феномен з огляду на те, що сам інструмент – розум, того не може осягнути.

А якщо ж ми ще згадаємо про ціннісно-аксіологічну парадигму релігії, про ядро, про те, що для віруючого релігія є над усе, вона все визначає, вихідна засада, вона фокус його світовизнання, світопереживання, то тоді ми маємо ще чіткіше, ще обережніше говорити про межі й міждисциплінарний дискурс та точки перетину філософії релігії та релігійної філософії. І не тільки…

Тоді ми входимо в інше предметне поле: розмежування академічного релігієзнавства та богословського релігієзнавства.

Якщо ж ми говоримо, що філософія релігія вільна від догматичної й віроповчальної частини, або ж вона їх інтерпретує у власний спосіб, що не зобов’язує, не змушує її брати ті засади, які ними визначені, як керівництво до дії, то заледве чи цим можна хизуватися. Бо це буде таке саме хизування, як у водія, який на великій швидкості мчить вулицями Києва і має на увазі всі правила руху. Рухайтеся, як хочете, але тоді цей рух можна назвати свавіллям.

Текст доповіді складено на основі розшифрованого аудіозапису виступу проф. Шевченка В.В. на другому круглому столі із філософії релігії, що відбувся 24 червня 2010 р. в Києві. Тож авторство висловлених думок та ідей повністю належить проф. Шевченку В.В.  При використанні надрукованого тексту доповіді та висловлених тут думок та ідей обов,язковою є вказівка авторства та посилання на наш ресурс.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Хмаринка позначок

%d блогерам подобається це: