Філософія релігії в Україні

 

24 червня 2010 року у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України відбувся 2-й круглий стіл із філософії релігії із серії запланованих заходів з метою актуалізації філософії релігії в сучасній Україні. Оголошена тема:  Проблематико-методологічні розмежування філософії релігії та релігійної філософії.

До коротких виступів чи грунтовних доповідей зголосилися:

Д.філос.н., проф., Заслужений діяч науки і техніки України, заступник директора -керівник Відділення Релігієзнавства ІФ НАНУ Колодний Анатолій Миколайович.

Д.філос.н., проф., провідний науковий співробітник ВР ІФ НАНУ Яроцький Петро Лаврентійович.

Д.філос.н., проф., завідувач відділом ВР ІФ НАНУ Филипович Людмила Олександрівна.

Д.філос.н., проф., зав.кафедри філософії Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника Ларіонова Вікторія Костянтинівна.

Доктор філософських наук, професор, кандидат богослов’я Дулуман Євграф Каленикович.

Д.філос.н., професор, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Шевченко Віталій Володимирович.

Д.філос.н., старший науковий  співробітник ВР ІФ НАНУ Павленко Павло Юрійович.

К.філос.н., доцент кафедри релігієзнавства КНУ імені Т.Шевченка Сарапін Олександр Васильович.

К. філос.н., доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська Академія” Головащенко Сергій Іванович.

К.філос. наук, доцент, православний публіцист, Відповідальний секретар сайту “Релігія в Україні” Чорноморець Юрій Павлович.

К.філосн.н, науковий співробітник ВР ІФ НАНУ Горкуша Оксана Василівна.

Аспірантка Ягелонського Університету (магістр теології і філософії) Новікова Катерина.

Розпочалася зустріч із привітального слова проф. Анатолія Миколайовича Колодного. Він зокрема висловився з приводу необхідності проведення подібних заходів не лише із філософії релігії, але й з інших галузей академічного релігієзнавства. Наразі відчувається нагальна потреба у провокації постійних дійсно академічних розмірковувань і висловлювань із тематики філософії релігії.

Далі виступила проф. Ларіонова Вікторія Костянтинівна, яка вказала на особливості формування нею викладацького  курсу із філософі релігії. Вона визначила 3 необхідні складові курсу із філософії релігії, вказала на методологічні розмежування філософії релігії та релігійної філософії релігії як філософії про релігію та філософії для релігії, зазначила про складнощі у філсоофському осмисленні релігії, які тяжіють над філософією релігії внаслідок притаманної дослідникам християноцентричної світоглядної настанови.

Своє розуміння (що стало уже класичним   для філософії релігії в сучасній Україні) предмету дослідження  та завдання філософії релігії висловив легендарний український релігієзнавець, що пройшов складну школу трансформації методологічно-світоглядних настанов (від богословського до атеїстичного погляду на світ), класик української релігієзнавчої думки, видатний філософ релігії, невтомний полеміст та викладач проф. Дулуман Євграф Каленикович. За його переконанням,  для філософії релігії релігія (як предмет дослідження) постає як певний тип світогляду. Лише філософія релігії може дати повноцінне системне розуміння релігії, усвідомити закономірності еволюції останньої залежно від суспільних, культурних, знаннєвих історичних трансформацій. Галузевий поділ філософії релігії є доцільним відповідно галузевому поділу самої філософії. За таких обставин зберігається баланс цілісного схоплення релігії (як певного типу світогляду) філософією релігії. З необхідністю можуть поставати й нові галузі філософії релігі. Однак при виділенні тієї чи іншої галузі слід враховувати доцільність вживання її певної назви, адже, скажімо, гносеологія релігії очевидно звертатиме увагу на релігію як специфічне пізнавальне відношення людини до світу; натомість епістемологія релігії зосередиться уже на систематизованому релігійному знанні людини про світ.

Зовсім коротко, але гостро й полемічно, висловився щодо проблем, піднятих на круглому столі,  проф. Шевченко Віталій Володимирович. Він зокрема вказав на те, що коли ми говоримо про філософію релігії як лише про розумове осягнення релігії, то забуваємо про обмеженість самого розуму в плані осмислення релігії.  Адже релігійне знання та істини здобуваються не лише завдяки розуму, а найперше завдяки альтернативним способам пізнання, що можливі завдяки дії Духа Святого. Тож філософія релігії має визнати свою нездатність осягнути повноцінно найфундаментальніші релігійні феномени й істини. В іншому випадку – це свавілля.

У полеміку із проф. Шевченко Віталіємо Володимировичем вступив канд. філос. наук, доцент Чорноморець Юрій Павлович, який зазначив, що наслідуючи цю ж логічну послідовність варто визнати неправомірними висловлювання теологів, релігійних філософів та богословів у предметній царині філософії. Але ж чомусь дуже часто, скажімо, теологи “висловлюються стосовно того, що таке філософське мислення так, ніби вони знають про це досконало, бо мислять взагалі”. То ж чи не виглядає однобічним заперечення права філософів (раціонально мислячих) повноцінно осмислювати релігію, коли апріорі вважається, ніби їхні опоненти мають право висловлюватися стосовно філософського способу осягнення дійсності?

Дискусію підтримав і проф. Дулуман Євграф Каленикович, який наголосив на тому, що для того, аби не впадати у свавілля і притримуватися певних норм, не обов,язково бути віруючим. Той, хто керується розумом, спирається на норми, розумом визначені, і в житті, і в своїх судженнях. Тож хоча віруюча людина справді є невільною апріорі, однак і невіруючих мислителів, що послуговуються розумом, звинувачувати у свавіллі неправомірно.

У відповідь проф. Шевченко Віталій Володимирович вказав, що  він мав на увазі відмінну здатність розуму і віри: “Я кажу, що віра є досконалішим інструментом. Не кожен може побачити далі і глибше. Не кожен віруючий отримує те, що просить, але те, що віруючий може набути через карби Духу Святого, через освячення Святим Духом – це може тільки сказати той, що пережив цей досвід”.

Наступним зголосився до розмови д.філос.н., старший науковий  співробітник ВР ІФ НАНУ Павленко Павло Юрійович, що, спираючись на свій редакторський досвід,  повернув розмову до нагальної  необхідності (задля уникнення хаосу у викладацько-дослідницьких колах) чіткого розмежування філософії релігії та релігійної філософії й  теології.

На світовому досвіді розмежування в релігієзнавчих колах відмінних дослідницьких (релігійно деретмінованих та світських) позицій сконцентрувала свій виступ д.філос.н., проф. Филипович Людмила Олександрівна. Вона вказала, що необхідність цього виникає через різну проблематику, “мовність”, вмотивованість та відмінні конотації  доповідей світських та релігійновмотивованих дослідників. На інституційному рівні це вирішується або ж невключенням релігійнозаангажованих дослідників до певної наукової релігієзнавчої асоціації, або ж через надання їм окремих секцій на спільних конференціях.

К.філос.н., доцент кафедри релігієзнавства КНУ імені Т.Шевченка Сарапін Олександр Васильович у тезовому викладі прослідкував 3 причини ототожнення та 10 критеріїв розрізнення філософії релігії та релігійної філософії. На його думку, хаосу плутанини  висловлювань  із філософії релігії та релігійної філософії можна уникнути лише здійснивши детальний аналіз вихідних дослідницьких установок, методологічних прийомів, проблемно-змістовних особливостей, функціонально-темпоральної векторності та гносеологічної спрямованості філософії релігії та релігійної філософії. Водночас слід розмежовувати й релігійну філософію та конфесійну філософію або ж теологію.

К. філос.н., доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська Академія” Головащенко Сергій Іванович висловився гостро, критично й провокативно. Не вдаючись до теоретичних міркувань щодо адекватних критеріїв розмежування філософії релігії та релігійної філософії, він, натомість, піддав сумніву адекватність самої постановки подібної проблеми сьогодні. На його думку, ефективність певних наукових міркувань із даної галузі залежить від валідності та релевантності останньої суспільно-історичним запитам тієї чи іншої доби. Оскільки ж сьогоні відсутня функціональна ефективність предметних досліджень із філософії релігії, оптимістичною та позитивною стратегією для філософів релігії залишається здійснення досліджень із історії філософії релігії.  Останнє очевидно дасть змогу філософам релігії відстежити й “розібратися, де ж зараз ось той імпульс філософії релігії працює в дискурсі релігійно-філософському (нині реальному) і в дискурсі богословському”.

Знову до проблеми розмежування філософії релігії та релігійної філософії нашу бесіду повернув к. філос. н., доцент Чорноморець Юрій Павлович. Він зокрема звернув увагу на те, що інтуїція (раціональна) як метод набуття знання притаманна й філософському осягненню дійсності, тож лише присутність чи відсутність цього методу не може бути достатнім критерієм розрізнення філософії релігії та релігійної філософії.  Натомість справді існує неперехідна межа між ними, яку ми можемо віднайти в предметній сфері, в дослідницькому завданні, гносеологічній спрямованості та (у випадку із філософською теологією) в теологічній детермінованості.

Аспірантка Ягелонського Університету (магістр теології і філософії) Новікова Катерина продовжила розмірковування щодо особливих методів пізнання, застосовуваних релігійними філософами. Так зокрема вона назвала методи інтуїції, “вчування” та любові.

К.філос.н., доц. Чорноморець Юрій Павлович відразу наголосив, що якщо в релігійній філософії особистий досвід може бути критерієм істини, то у філософії релігії він таким критерієм не може бути принципово завдяки методологічній критичності цієї дисципліни.

К.філос.н., доц. Головащенко Сергій Іванович підтримав Новікову Катерину щодо вагомості для релігійної філософії методу “вчування”, слушно зазначивши, однак, що цей метод “вчування” “працює саме над тим, щоб ця аналогія (між Богом та людиною) відбулася”, що можливе лише “за умови включення цієї ж людини в теїстичний дискурс”. Останнє ж здатний помітити, завдяки своїй відстороненості, лише філософ релігії.

Дискусія поступово перейшла на форматну тему. З цього приводу висловлювалися кардинально протилежні думки: від необхідності проводити наступні заходи в жорстко регламентованому форматі (д.філос.н.,проф. Яроцький Петро Лаврентійович) із попереднім ознайомленням учасників з текстами усіх доповідей (д.філос.н., проф. Дулуман Євграф Каленикович), до наголошенні на принциповій неможливості введення жорсткої регламентації та попереднього ознайомлення учасників з думками, які на цих заходах лише і народжуватимуться (д.філос.н., проф. Филипович Людмила Олександрівна), та непотрібності й шкідливості для збереження філософського дискурсу подібних зустрічей введення інституціалізаційного формату (к.філос.н., доц. Сарапін Олександр Васильович).

Д.філос.н., проф., провідний науковий співробітник ВР ІФ НАНУ Яроцький Петро Лаврентійович знову повернувся до теоретично-академічної тематики нашого круглого столу. Висловлюючи свої думки з приводу сучасних актуальних проблем для осмислення філософами релігії, він привернув нашу увагу до тих процесів, що відбуваються сьогодні в теологічній та релігійно-філософській царині. Як приклад фундаментальних зрушень в теологічному дискурсі осягнення світу,  проф. Яроцький Петро Лаврентійович проаналізував праці та думки Карла Войтили.

Проф. Филипович Людмила Олександрівна поцікавилася, чи ж, з огляду на вищенаведений аналіз думок Карла Войтили, можна його зарахувати до теологів, або ж до релігійних філософів?

Проф. Яроцький Петро Лаврентійович відповів, що Карла Войтилу можна вважати “теологом, що вийшов за межі чистої теології”. Тобто, в процесі свого осмислення теологічної проблематики він став релігійним філософом, адже ті питання, які поставив Карл Войтило, не можна вирішити ні в межах томізму, ні в межах неотомізму. Тож Карл Войтило, по-суті, поєднує томізм з неотомізмом із феноменологією та екзистенціалізмом, поставивши в центрі свого осмислення людину та проблеми суспільства.

К.філос.н., науковий співробітник ВР ІФ НАНУ Горкуша Оксана Василівна наголосила на важливості й необхідності таких круглих столів для самоідентифікації й оптимізації своїх праць філософами релігії в сучасній Україні.  Розмивання межі між філософією релігії та релігійною філософією може зрештою призвести до підміни понять й спровокувати неочікувані й негативні наслідки в суспільній свідомості. Тож є нагальна потреба в проблематико-методологічному розмежуванні філософії релігії та релігійної філософії, бо це шкодить  філософії релігії, адже саме остання може виявитися зайвою, адже її предмет та методи є значно обмеженішими, що зменшує можливість використання набутої цією галуззю інформації в інтерпретаційно-пропагандистських цілях.

Підбиваючи підсумки проведених круглих столів із філософії релігії, д.філос.н., проф. Колодний Анатолій Миколайович наголосив на очевидній перспективності подібних заходів з метою оптимізації здійснення окремих досліджень із філософії релігії в сучасній Україні. Він зокрема запропонував провести наступний захід на тему “понятійно-категоріальний апарат філософії релігії”, адже в процесі його проведення є змога узгодити змістовне наповнення й систематизувати  концептуально-категоріальну сукупність, якою користуються філософи релігії в Україні.

Текст змістовного перебігу “Проблематико-методологічні розмежування філософії релігії та релігійної філософії” складено  на основі розшифрованого аудіозапису  другого круглого столу із філософії релігії в Україні, що відбувся 24 червня 2010 р. в Києві. Тож авторство висловлених думок та ідей повністю належить авторам виступів. При використанні надрукованого тексту  та висловлених тут думок та ідей обов,язковою є вказівка авторства та посилання на наш ресурс.

 

 

Всі круглі столи із філософії релігії

Всі наукові події

Наші публікації за науковими подіями

Учасники

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Хмаринка позначок

%d блогерам подобається це: